Штукатурення стін у запитаннях і відповідях

Оштукатурення стін у запитаннях і відповідяхЯк підготувати поверхню стіни до штукатурення?

Спочатку стіну треба ретельно очистити від пилу і бруду, промити водою. А якщо вона суха і чиста, то достатньо її лише змочити. Якщо ж поверхня стіни дуже гладенька, – наносять насічки для надання стіні шорсткості, що підвищує зчеплення розчину.

Як перевірити вертикальність стін, щоб визначити необхідну товщину штукатурного шару?

Для перевірки стіни використовується схил (рівень). На стіні під стелею, у кутах і посередині забивають цвяхи. Головки усіх цвяхів мають перебувати в одній площині, тоді відстань від них до поверхонь стін буде вказувати товщину штукатурки у кожній точці.
Гарантованої рівності поверхні досягають у тому випадку, якщо за допомогою схилу (рівня) перевіряють поверхню стін, а потім по туго натягнутому шнурі виводять маяки-корки. Після цього по корках необхідно вивести ідеально рівні маяки-смуги від підлоги до стелі. Після схоплювання смуг заповнюють розчином простір між ними.

Як підготувати до штукатурення стіни, обшиті дерев’яними дошками?

Якщо дошки широкі, їх розколюють уздовж волокон і забивають клини в утворені щілини. Роблять це, щоб запобігти розтріскуванню штукатурки при подальшому всиханні дощок.

ШтукатурЯк правильно штукатурити металеві поверхні?

Звичайно, у цьому немає необхідності, оскільки такі поверхні достатньо пофарбувати. Але, наприклад, при оштукатурюванні віконних і дверних перемичок із металевих профілів треба попередньо обмотати їх дротом або обгорнути сталевою сіткою. Чи є нормативи, за якими визначають товщину штукатурного шару? Загальна товщина штукатурного шару на кам’яних стінах не повинна перевищувати 20 мм. На дерев’яних стінах і стелях, а також на поверхні з фіброліту – не більше 25 мм. При штукатуренні перегородок з гіпсових плит вирівнювальний шар наносять товщиною не більше 10 мм. Як перевірити якість штукатурних робіт? Приймаючи роботу штукатурів, треба взяти рівну рейку на висоту стелі й прикласти її до усіх кутів готових стін, а також горизонтально до підлоги, стелі, посередині між ними. Максимальний зазор свідчитиме про якість роботи. Якщо зазор не більший 5 мм – це чудова робота, до 10 мм – добра, до 20 мм – на «трійку». Втім, така нерівність вже добре помітна. Зазор до 30 мм для житлового будинку – це недолік. Якість штукатурення стін довжиною більше 6 м перевіряють натягнутим шнуром від кута до кута. Вертикальність кутів і відкосів, крім того, треба перевірити рівнем, адже вони можуть виявитися рівними, але з відхиленням від вертикалі.

Якими мають бути штукатурні розчини?

Для внутрішнього штукатурення використовують вапняні та вапняно-гіпсові розчини.
Складні (спеціальні) й цементні розчини призначені для зовнішнього оброблення. Але іноді їх застосовують і для внутрішнього штукатурення (у приміщеннях з підвищеною вологістю, відкосами дверей і вікон).
Приміщення з вологістю повітря не більше 60% з кам’яними та бетонними стінами, бетонними перекриттями штукатурять вапняними або складними розчинами. Для дерев’яних і гіпсових стін та перегородок, дерев’яних перекриттів застосовують вапняно-гіпсові розчини.

Якими штукатурними розчинами краще обробляти поверхні з ніздрюватого бетону?

Є спеціальні суміші для штукатурення таких поверхонь, наприклад, СЦИШС-3-1, яка ідеально підходить для штукатурення ніздрюватого бетону.
Для приготування розчину до сухої суміші додають воду кількістю, обумовленою необхідною консистенцією, типом основи й атмосферними умовами. Суміш ретельно перемішують вручну або механічно. Розчин витримують 10–15 хв і перемішують повторно протягом 1 хв, за потребою додаючи воду.
Суміш напиляють на основу або наносять вручну за допомогою сталевої лінійки або кельми. При частковому вирівнюванні застосовують сталевий шпатель шириною 30 см, при повному вирівнюванні – лінійку довжиною 80 см. Надлишки штукатурки видаляють, потім, добре перемішавши, знову використовують. Нанесення шарів товщиною більше 5 мм відбувається у 2 етапи. Другий шар наносять після повного висихання першого.

Як здійснюється процес штукатурення стін?

Штукатурити стіни треба пошарово. Тому послідовно, з певними перервами, наносять шари штукатурки – обризк, ґрунт і накривку. За один прийом наносити товстий шар не варто, тому що в процесі роботи він почне сповзати, а після висихання – тріскати. Розчин можна накидати або намащувати, застосовуючи різні інструменти. Намащування доступне всім, складнішим є накидання, тому що його проводять рідким розчином, а це потребує навиків. Продуктивнішими є механічні способи виконання штукатурних робіт з використанням розчинопомпи й компресора.
Коли цегляна кладка або бетонна поверхня виконані якісно, тоді можна наносити тонкий шар розчину – на цегляних поверхнях від 5 мм й більше, на бетонних – до 5 мм. Якщо штукатурний шар по цеглі тонший 5 мм, то крізь нього просвічують шви кладки, які потім неможливо зафарбувати.
Штукатурка на поверхнях дерев’яних стін має бути не тоншою 20 мм. Наносити штукатурку тоншим шаром не рекомендують – крізь них просвічуватимуть смуги дранки, а при незначному жолобленні брусків тонкошарова штукатурка тріскатиме.

штукатурЯк виконують спеціальні штукатурки?

Спеціальні штукатурки бувають кольоровими (одного кольору), багатоколірними, теразитовими тощо. Розчини таких штукатурок наносять у вигляді декоративного оздоблювального шару різної товщини, основою для якого слугують підготовчі шари (набризк і ґрунт). Для кращого зчеплення на незміцнілому розчині підготовчого шару за допомогою гребінки роблять горизонтальні хвилеподібні борозни глибиною 3–5 мм на відстані 2–3 см одна від одної. Приблизно за 2 години перед нанесенням декоративної штукатурки осушений підготовчий шар рівномірно зволожують.

Що таке теразитові штукатурки?

Розчин теразитової штукатурки пропонують у вигляді сухих сумішей із цементу, гашеного вапна, кварцового піску, різних декоративних заповнювачів і барвників. Таку штукатурку наносять у кілька прийомів загальною товщиною 8–17 мм, залежно від фракції заповнювачів.

Чим є багатоколірні штукатурки?

Багатоколірні штукатурки наносять кількома кольоровими шарами з ретельним вирівнюванням кожного шару. А для одержання малюнка, наприклад, у два кольори, на поверхню незатверділого розчину голкою прикріплюють трафарет із картону або щільного паперу. Малюнок припорошують крізь наколи порошком сухої фарби або крейдою. Потім трафарет знімають і по накресленому контуру вишкрябують малюнок до нижнього кольорового шару штукатурки. При трьох і більше кольорах наносять відповідну кількість різнобарвних, використовуючи кілька трафаретів.

Яку штукатурку називають акустичною

Цей вид штукатурки стін має високий рівень звукопоглинання, тому що до розчину додають алюмінієвий порошок, який у сирому стані виділяє газ. Цей газ надає штукатурці пористості. Звукоізоляційні характеристики акустичної штукатурки залежать від текстури її поверхні та пористості.

Чим відрізняється кам’яна штукатуОштукатурення стінрка?

Така штукатурка складається із крихти природного та в’яжучого каменю. Її наносять вручну, що дає змогу виконувати роботу навіть непрофесіоналові. Після висихання кам’яна штукатурка утворює досить оригінальне та стильне покриття, а крім того, довговічне. Камінь є камінь.

У чому особливість структурної штукатурки?

Структурна штукатурка – це неоднорідна зерниста штукатурна маса з додаванням будь-яких гранул, наприклад, дрібних камінців, деревного волокна, шматочків кварцу, слюди тощо. Буває як на мінеральній (цементно-вапняної) основі, так і на основі синтетичних латексів або силікату калію та на водній основі й розчинниках. Для внутрішньої обробки краще використовувати штукатурки на водній основі – вони не дають «хімічного» запаху. Позитивна риса структурних штукатурок – пластичність і «слухняність». Їх не треба розводити або змішувати: продають готовими до використання у металевих банках або відрах по 15–25 кг. Незважаючи на те, що до складу мінеральних штукатурок входить вапно, яке боїться води, ці покриття можна мити й чистити. Секрет простий: у складі штукатурок є речовини, які запобігають «таненню» вапна. Порівняно із традиційними структурні штукатурки чудово маскують дефекти базової поверхні (мікротріщини, здуття, стару фарбу), тому їх можна наносити на будь-які внутрішні та зовнішні поверхні: бетон, цеглу, гіпсокартон, дерево, метал тощо. Вони мають мікропористу поверхню, що забезпечує стінам «дихання». Структурні штукатурки продають тільки одного кольору – білого. Але за бажанням їх можна кольорувати. Структурну штукатурку варто вибрати заздалегідь. Вона складається із «зерен» різної величини й, відповідно, буває дрібно- і грубозернистою. Залежно від розміру «зерна» і способу нанесення одержують різний малюнок. Наприклад, дрібнозерниста штукатурка виглядає на стіні майже рівною, а штукатурка із гранулами натурального каменю створює гарний малюнок у вигляді рівчачків. Усе залежить від того, чим її наносять: валиком, шпателем, розпилювачем. При підготовці поверхні не обов’язково ідеально вирівнювати стіну – це «зробить» сама штукатурка.