Якщо ви вирішили побудувати будинок або господарську споруду без підвалу або цокольного поверху, але в роздумах, який фундамент використати для цих цілей, то найпростіше вирішити цю задачу можна за допомогою гвинтової палі. А покрокова інструкція, наведена нижче допоможе оцінити трудомісткість процесу і правильно спланувати майбутні роботи по будівництву фундаментної частини.
Для встановлення гвинтових паль нам знадобиться:
- гвинтові палі (діаметр і довжину вибираємо відповідно до поставленої задачі);
- кілки і шнури для розмітки ділянки;
- рівень;
- бур (ручний, бензиновий, або мотобур для виконання напрямних лунок);
- лом або сталеву тонку трубу;
- болгарку з диском для різання сталі;
- піскобетон М300.
Для монтажу металевої або дерев’яної обв’язки, також потрібно підготувати:
- зварювальний апарат;
- електродриль зі свердлами по металу;
- болте кріплення і гайковий ключ.
Підготовчі роботи
Гвинтові палі дозволяють звести фундамент на грунті практично будь-якого типу, за винятком кам’янистого. Нижня частина опори занурюється в грунт з необхідними несучими здібностями нижче точки промерзання грунту. Ростверк монтується на верхній частині паль, що підрізають за рівнем і може розташовуватися на будь-якоій зручноій висоті над поверхнею грунту. Це дає можливість облаштовувати фундаменти на ділянках із значним перепадом висот без проведення земляних робіт.
Довговічність і міцність гвинтового фундаменту в першу чергу залежить від правильності розрахунків навантаження і вибору паль. На етапі проектування важливо розрахувати вагу конструкцій будинку разом з меблями та обладнанням, максимальне снігове і вітрове навантаження, характерне для регіону.
Параметри паль і крок їх установки залежить від конфігурації будівлі і розрахункового навантаження. Відстань між сусідніми палями повинна складати від 1,5 до 3 метрів. Необхідно підготувати детальну схему пальового поля в прив’язці до проекту будівлі. План будівлі розбивається на прямокутники і вираховується їх розмір. На кожному розі такого прямокутника і по центру кожної несучої балки повинна розташовуватися паля. Потім додаються палі в усі отримані прольоти для рівномірного розподілу навантаження. Не забудьте про фундамент під газовий котел або інше важковагове обладнання.
Палі розрізняються по діаметру труби, товщині стінок і розмірами лопасті. Для фундаменту будівель побутового призначення і дачних будиночків підійдуть палі діаметром 108 — 168 мм зі стінками товщиною не менше 4 мм і лопастями від 25 см. Більш серйозні заміські будинки рекомендується зводити з використанням гвинтових паль діаметром 168 — 270 мм, товщиною стінок 6 — 10 мм і лопастями від 40 см. Також зверніть увагу, що метал повинен мати надійне антикорозійне покриття.
Довжина палі підбирається з урахуванням геологічних характеристик і глибини промерзання грунту, особливостей рельєфу ділянки. Якщо немає можливості замовити геологічні розрахунки, скористайтеся довідковою інформацією про грунти у вашій місцевості, поговоріть із сусідами по ділянці або проведіть контрольне вкручування палі.
Встановлення гвинтових паль
В першу чергу слід виконати розмітку ділянки відповідно до підготовленого плану. Кілочки для контрольних шнурів встановлюються трохи далі периметра майбутнього фундаменту. Обов’язково перевірте діагоналі всіх прямокутників, щоб переконатися в правильності розмітки. Для зручності можете намалювати приблизно таку схему:
Орієнтуючись на натягнуті шнури, встановіть кілочки в місцях установки паль. Під кожну палю слід пробурити лунку глибиною 0,5 — 0,7 м, скориставшись ручним або механізованим буром. Діаметр лунки повинен бути трохи менше діаметра лопастей палі.
Ручну установку паль найкраще виконувати вдвох чи втрьох. У спеціальний отвір у верхній частині палі вставляється лом або труба, щоб отримати важіль для обертання. Угвинчуючи палю, необхідно через кожні три-чотири оберти перевіряти вертикальність її установки за допомогою рівня. Опори повинні розташовуватися строго вертикально, інакше фундамент не витримає навантаження. Загвинчування припиняється, коли бур занурюється на розрахункову глибину і зустрічає серйозний опір щільного грунту.
Встановлені палі обрізаються за допомогою болгарки — зрізи повинні розташовуватися в одній горизонтальній площині. Щоб продовжити термін служби паль, рекомендується заповнити їх внутрішню порожнину пескобетоном М300 — це виключить корозію внутрішніх поверхонь за рахунок схоплювання цементу при появі конденсату.
Особливості монтажу нижньої обв’язки
Вид обв’язки вибирається залежно від матеріалу для зведення стін будівлі. У брусових або рублених будинків служить нижня обв’язка з дерева. Одноповерховий будинок з цегли, пінобетону або газобетону краще звести на металевій обв’язці.
Для монтажу дерев’яної обв’язки на верхній частині металевих паль встановлюються спеціальні оголовки — плоскі сталеві квадратної форми (100х100 або 300х300 мм). При будівництві будинку з мансардою краще використовувати посилені оголовки — такі ж площадки, приварені до відрізка труби і забезпечені ребрами жорсткості. Внутрішній діаметр труби посиленого оголовка повинен трохи перевищувати зовнішній діаметр палі.
Оголовок приварюється до металевої палі. Дерев’яні балки укладаються на шар гідроізоляції. Між собою горизонтальні дерев’яні елементи скріплюються методом врубки впівдерева і додатково кріпляться цвяхами.
При монтажі металевої обв’язки, швелер укладається на палі бічними ребрами вниз, двотаврова балка — на нижню полицю. На кутових стиках металеві елементи за допомогою болгарки підрізають під кутом 45 ° і зварюються подвійним швом. Через нерівномірне навантаження на фундамент зварні шви можуть лопатися, тому елементи металевого ростверку додатково скріпіть болтами, просвердливши для них відповідні отвори.
Я рекомендую до монтажу ростверку виконати підводку комунікацій всередину будинку, щоб горизонтальні металеві або дерев’яні балки не заважали земляним роботам.